Матрас проти пролежнів M-8

 

ООО "Украинские Медицинские Системы"

+380 44 501 8140
+380 44 296 1770

info@ukrmedsys.com
http://ukrmedsys.com



Противопролежневые матрацы

Матрац противопролежневый с компрессором
предназначен для профилактики и лечения пролежневых ран.
Использование матраса снижает риск образования и развития
пролежней и создает благоприятные условия для
медикаментозной и постхирургической терапии.
Матрас изготовлен из гипоаллергенного легкомоющегося ПВХ.
 
Показания к использованию:
Для пациентов с заболеваниями, сопровождающимися длительным
пребыванием в постели и опасностью возникновения пролежней (инсульт, переломы, переломы шейки бедра, кома,
пожилой возраст, послеоперационный период).
 
Принцип работы:
Компрессор работает постоянно, поддерживая заданное давление, выставленное специальным регулятором жесткости
матраса. Причем наполняется воздухом только половина ячеек. Через 6-10 минут наполняется другая половина ячеек
(в шахматном порядке). Компрессор противопролежневого матраса бесшумный, вешается на спинку кровати.
 
Вся продукция имеет европейские СЕ сертификаты, гарантия – 1 год. Доставка по Украине бесплатна.
Оптовые цены – от 10 шт.



































































ЯК ПОЗБУТИСЯ ПРОЛЕЖНІВ

Розкажіть, будь ласка, як лікувати пролежні у старих людей.
Ніна Іванівна РезнІкова.
Львівська обл.
Лист коментує доцент кафедри терапії і геріатрії КМАПО ім. П.Л. Шупика Маргарита АСІНОВА.
Пролежні - місцеве змертвіння м'яких тканин шкіри та прилеглих тканин внаслідок порушення в них кровообігу. Пролежні зазвичай з'являються у лежачих хворих - людей похилого та старечого віку, бо у них внаслідок вікових змін знижений кровообіг у м'язових тканинах та підшкірній жировій клітковині. За умови правильного догляду пролежнів можна уникнути.
Найголовніше правило профілактики пролежнів: людину потрібно перевертати. У стаціонарах для таких випадків використовують функціональні ліжка, які передбачають повороти, підіймання верхньої та нижньої частин ліжка. В домашніх умовах ліжко має бути не надто м'яким і не надто твердим. Перевертати хворого потрібно щогодини з одного боку на інший або на спину. Час від часу потрібно трохи піднімати ноги хворого, щоб не було застою крові в кінцівках. Коли людина тривалий час перебуває у лежачому положенні, шкіра стає надзвичайно чутливою до найменших нерівностей і складочок. Тому дуже важливо стежити за тим, щоб на ліжку не утворювалися складки від постільної білизни, їх слід ретельно розгладжувати.
Крім цього, обов'язково потрібно обробляти шкіру спини, стегон, таза, тобто всі місця, на яких можуть утворюватися прол кіру, ви одночасно змиваєте ці залишки виділень і поліпшуєте кровообіг у тканинах шкіри. Камфорним спиртом слід змащувати шкіру зранку і ввечері або принаймні раз на добу.
Обов'язково потрібно стежити за особистою гігієною хворого (обробляти ділянку промежини).
Також важливе значення має лікувальна фізкультура. Якщо хворий перебуває на постільному режимі, то обов'язково потрібна консультація інструктора, який порадить, які саме вправи можна виконувати в конкретному випадку. Для профілактики пролежнів має величезне значення масаж, особливо вздовж хребта. Навколо хребта міститься багато нервових закінчень, і якщо їх добре розмасажувати, то поліпшується кровопостачання і нервова регуляція тканин, що сприяє прискоренню ранозагоювального процесу.
Щоб уникнути появи пролежнів, потрібно приймати препарати, які поліпшують мікроциркуляцію. Саме вони відіграють важливу роль у профілактиці пролежнів. Серед таких препаратів можна порекомендувати "Ксантинол-нікотинат", "Трентан", "Теофілін", "Курантіл-дипіридамол". Не варто нехтувати й вітамінами: потрібно приймати курс полівітамінів по 20 днів щоквартально. Особливо корисні вітаміни групи В, А, Е.
Якщо пролежні все-таки з'явилися, то такий хворий потребує особливої уваги з боку родичів або медперсоналу. Де є пролежні і відкриті рани, там завжди швидко збирається інфекція. Пролежні слід ретельно обробляти стерильними матеріалами, а також розчином бриліантової зелені (зеленкою) або розчином перекису водню, після чого просушити рани. Шкіру не потрібно перебинтовувати, лише накрити чистим стерильним шматком марлі або серветкою.
Можна застосовувати мазі "Левомеколь", солкосерилову або інші препарати, які мають ранозагоювальну дію і поліпшують мікроциркуляцію навколо рани. Зазвичай мазь використовують два рази на добу: зранку та ввечері.
Навколо рани шкіру раз на добу треба змащувати: гепариновою або троксевазиновою маззю.
Люди, які тривалий час потребують постільного режиму, мають правильно харчуватися. До раціону обов'язково потрібно вводити білкові продукти. Це м'ясо (слід надавати перевагу м'ясу курки, індички, кролика), а також рослинні білки - кукурудза, соя, бобові. Надзвичайно корисний у таких випадках сир, який сприяє загоюванню ран. Також не можна забувати про овочі та фрукти.

за матеріалами
"Ваше здоров'я"







РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ

Гострі порушення мозкового кровообігу є однією з найважливіших медико-соціальних проблем. Захворюваність на інсульт становить 2,5-3 випадки на 1000 населення за рік, смертність - 1 випадок на 1000 населення. Післяінсультна інвалідизація займає перше місце серед всіх причин. До праці повертається лише 20% осіб, що перенесли інсульт; при тому, що  одна третина хворих - люди працездатного віку, 80% з них залишаються інвалідами. 


Максимальне покращення рухових функцій відмічається протягом 6 місяців, відновлення побутових навичок та працездатності – протягом року, мовних функцій – в перші 2-3 роки з моменту розвитку інсульту. Велике значення має психологічна атмосфера в родині. Блізьким необхідно підтримати хворого в його заняттях, дати йому відчути  власну самостійність, можливість побутової та соціальної реабілітації. Необхідно мати на увазі, що деякі хворі внаслідок ураження певних ділянок мозку байдуже ставляться до свого стану, безпорадні в усьому. Таких людей необхідно терпимо пробуджувати до дії, приділяти більше уваги та ласки.


Зупинимось на деяких аспектах догляду за хворими, які можуть статися в пригоді родичам чи середньому медичному персоналу, який піклується про хворого , що знаходиться в домашніх умовах.


Перш за все, радимо завести зошит, в якому необхідно старанно відображати такі показники як артеріальний тиск, пульс хворого, температуру тіла, кількість виділеної сечі та регулярність випорожнень, слідкувати за їхньою динамікою, адже це важливо для корекції терапії. У випадку затримки сечі і підвищення температури необхідно терміново повідомити про це лікаря. При затримці стула більше трьох днів необхідно зробити очищувальну клізму.


Кімната в якій знаходиться хворий повинна бути світлою, тихою. В приміщенні необхідно двічі на день проводити вологе прибирання, регулярно провітрювати, уникаючи при цьому протягів. Оптимальна температура повітря 18-20 ˚С.


Ліжко, на якому знаходиться хворий, не повинне прогинатися. Якщо хворий не контролює свої фізіологічні відправлення, на матрац, під простирадло, кладуть клейонку чи надягають на пацієнта памперс.


Доречно декілька разів на день проводити з хворими дихальну гімнастику (надування повітряних кульок, гумових іграшок). З метою профілактики пролежнів та застійних явищ в легенях хворих необхідно перевертати в ліжку кожні 2-3 години, проводити масаж з легким постукуванням зігнутою долонею по бокових відділах грудної клітини. Постільну білизну необхідно міняти при необхідності.


Якщо хворий не має можливості самостійно пересуватися, його 2-3 рази на день умивають, ретельно стежать за станом слизових оболонок та шкіри, обтирають тіло хворого за допомогою вологого рушника, який змочують в слабкому мильному розчині з подальшим витиранням досуха. Особливу увагу необхідно приділити догляду за порожниною рота та ділянкою промежини. З метою профілактики кон’юнктивіту радять закапувати в очі 2-3 рази на тиждень розчин альбуциду.


За найменших ознак почервоніння шкіри проводять обробку, використовуючи марлю, змочену рожевим розчином перманганату калія або камфорним спиртом. Для профілактики пролежнів можна порадити спеціальні надувні круги та матраци. Якщо ж пролежні вже виникли, можна застосувати обліпихове масло або серміонову мазь. 


 Один із головних принципів реабілітації – чим раніше, тим краще. Заходи, спрямовані на профілактику контрактур необхідно проводити вже при перших ознаках м’язової спастики. Хворого необхідно покласти таким чином, щоб м’язи, в яких тонус підвищився, були розтягнуті. З цією метою поруч з ліжком хворого з паралізованої сторони ставлять стілець з подушкою і кладуть на нього руку хворого долонею догори. Рука повинна бути розігнута в ліктьовому суглобі та відведена під прямим кутом в бік. Під пахву кладуть ватний валік, який обтягують клейонкою. Пальці розтискають. Потім передпліччя, кисть та пальці прибинтовують до будь-якого твердого матеріалу (фанера, легкий метал), зафіксовують руку, кладуть на неї мішечок з піском чи сіллю вагою 0,5 кг. Паралізовану ногу згинають в колінному суглобі під кутом 10-15˚, підкладають під неї валік.  Стопу необхідно зігнути під прямим кутом і утримувати в такому положенні за допомогою футляра для ноги, в одну з його стінок нога впирається підошвою. Таке лікування положенням необхідно проводити двічі - тричі на день протягом 1,5-2 годин.


Одночасно проводять пасивну гімнастику паралізованих кінцівок. Пасивні рухи проводять в повному обсязі в кожному суглобі без активної допомоги хворого. Для цього однією рукою охоплюють паралізовану кінцівку пацієнта вище суглоба, в якому будуть проводитись рухи, а іншою  - нижче. Швидкість, обсяг та кількість рухів поступово збільшують. Одночасно важливо проводити дихальну гімнастику з вдихом при розгинанні кінцівки.


Активну лікувальну гімнастику необхідно починати як тільки дозволить лікар, орієнтуючись на стан хворого. Вона повинна проводитись систематично, під наглядом, навантаження збільшуються поступово. Починають її , як правило, на 2-3 тижні після інсульту.


Лежачи на спині або на здоровому боці, хворий повинен 2 рази на день протягом 10-30 хвилин виконувати згинання, розгинання, відведення, приведення, обертальні рухи руки та ноги. Щоб полегшати хворому виконання рухів, можна підвішувати кінцівку на рушник, який тримає людина, під наглядом якої виконуються вправи. Заняття треба проводити з перервами на 2-4 хвилини. Якщо у хворого з’явились рухи в пальцях рук, дуже корисні вправи із складанням дитячих кубиків, пірамідок, ліплення з пластиліну, застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування та розв’язування мотузки. Підвищенню м’язової сили сприяють вправи на розтягування. Необхідно зшити в кільце 40 см широкої резинки і надіти її на здорову і хвору руки чи ноги. Пересуваючи кільце, можливо тренувати різні групи м’язів: розводити та зводити кінцівки, по черзі їх піднімати.


         Не треба забувати про вправи, що сприяють відновленню навичок ходіння. Поклавши хворого на спину, охопіть руками його кісточки і по черзі згинайте та розгинайте ноги  таким чином, щоб ступні ковзали по ліжку. З часом він сам зможе це робити. Якщо нога повністю паралізована, вищезазначені рухи виконує людина, що допомагає хворому.
Коли лікар дозволить хворому сидіти в ліжку, необхідно не забувати про те, що спочатку ця процедура не повинна перевищувати 3-5 хв. Протягом 2-3 днів кут нахилу збільшується і лише на 4-5 день таких занять дозволяється сидіти зі спущеними ногами (час сидіння поступово збільшують з 10-15 хв. до 1-2 год.)


Запропонуйте хворому встати, тримаючись здоровою рукою за спинку ліжка. Помічник завжди повинен підтримувати хворого з боку паралізованих кінцівок за поперек. На перший раз досить 1-3 хв. Коли пацієнт навчиться самостійно стояти, необхідно переходити до перенесення маси тулуба з однієї ноги на іншу. При цьому помічник обов’язково фіксує  колінний суглоб хворого в розігнутому стані.
Вчитись ходити необхідно в декілька етапів: спочатку з підтримкою помічником, потім – тримаючись за стілець або приставку і нарешті – з ціпком. Дуже важливо навчитись правильно ставити стопу. Хворий повинен активно згинати ногу в кульшовому та колінному суглобах, не заносити її в сторону, не чіплятися носком черевика за підлогу. З метою тренувань виготовляють доріжку (використовують при цьому шпалери) зі слідами стоп. На доріжку з боку паралізованої кінцівки можна поставити дощечки висотою 5 см. Завдання хворого їх не збити при ходінні. Поступово висоту перепон збільшують до 15 см. Взуття хворого має бути високим, щоб уникнути підгортання стопи.


Важливим моментом реабілітації є правильне харчування хворого. Основні принципи раціонального профілактичного та лікувального харчування – молочно-рослинна спрямованість та обмеження загальної калорійності до 2200-2500 ккал на добу за рахунок зменшення вживання жирів тваринного походження, білків, простих вуглеводів. З раціону виключають солону, гостру та смажену їжу. Бажано годувати хворого 4-5 разів на день з основним калорійним навантаженням на ранкові та денні години.
В щоденному раціоні повинні бути зернобобові продукти (крупи вівсяна, кукурудзяна, соєві продукти), широкий асортимент овочів, фруктів, соків. Пшеничний хліб бажано замінити житнім.


Загальний вміст овочів повинний перевищувати 500 г, фруктів – 300 г на добу.  Овочі можуть бути представлені найрізноманітнішими видами, але перевага надається моркві, буряку, цибулі, капусті та зеленому горошку, в раціон потрібно обов’язково включати печену картоплю.


Фрукти і ягоди – найрізноманітніші. Як і овочі, їх необхідно вживати декілька разів на день.
Фахівці радять включати в раціон волоські горіхи – по 30-40 г, можна вживати мигдаль, арахіс, насінна соняшника та гарбуза, однак при цьому додержуватись обмеження кількості жирів (вершкового масла, маргарину, майонезу, сала, олії). В щоденному харчуванні повинно міститися не менше 350 мл молока, йогуртів (90 г/добу), твердого сиру (40 г/добу), якщо вони замінюють продукти з м’яса, корисно замінити цільне молоко кисломолочними продуктами (кефіром) з невисоким вмістом жиру. Масло вершкове та олія – не більше 20 г на добу з урахуванням кількості, що використовується на приготування їжи.  Яловичину та свинину бажано замінити курячим м’ясом, ввести в харчовій раціон різноманітні сорти риби, бажано морської. Замість цукру корисніше вживати мед. Каву та міцний чай повністю виключають. Кількість солі обмежують до 3 – 5 г на добу.


Сподіваємось, що ці поради допоможуть вам і вашим близьким вийти переможцем у боротьбі з хворобою.

за матеріалами
здоров.ком.уа


© Ukrainian Medical Systems